Нові підходи у ранньому виявленні туберкульозу

В управлінні охорони здоров’я ОДА відбувся семінар з організації ранньої діагностики сухот  з лікарями загальної практики-сімейної медицини та фтизіатрами.

Міністерство охорони здоров’я впроваджує нові підходи до раннього виявлення туберкульозу. Зокрема, флюорографію – рентгенівське обстеження легень, тепер робитимуть не масово, а в групах ризику та за показами, наприклад, при тривалому кашлі. Причина – недостатня ефективність методу та висока вартість обстеження.

Як наголосила національний координатор програм лікування туберкульозу Центру громадського здоров’я МОЗ України Ольга Зайцева, в Україні впроваджується комплексний підхід виявлення та діагностики туберкульозу. Є позитивні зрушення в системі лікування, зокрема забезпечено стовідсотково потребу у протитуберкульозних препаратах за кошти державного бюджету, пацієнти всіх регіонів забезпечені  медико-соціальним супроводом, змінюються моделі лікування хворих на туберкульоз з акцентом на амбулаторному етапі.

Незважаючи на ці досягнення, є й певні проблеми. Зокрема, однією з важливих та не вирішених  залишається проблема недовиявлення туберкульозу. За даними епіднагляду,  захворюваність в Україні становить 64 хворих на 100 тисяч населення, а за розрахунковими даними ВООЗ  – 83. Тобто кожного року в нашій державі недовиявляють близько 20% хворих, що сприяє подальшому поширенню інфекції  серед населення.

Необхідне поліпшення координації між лікарями первинної ланки та фтизіатричною службою. Флюрографія як метод раннього виявлення туберкульозу застосовуватиметься інакше. Якщо раніше робили акцент на масових флюробстеженнях загального населення України, то зараз Міністерство охорони здоров’я рекомендує проводити флюрографічне обстеження у визначених групах ризику – серед того контингенту населення, де реєструється набільша захворюваність на туберкульоз. 

Зі слів Ольги Зайцевої, за аналізом 2017-го року, один випадок виявлення туберкульозу у Волинській області коштував понад 17 тисяч гривень. Вона наголосила, що кошти використовуються не ефективно, ресурси необхідно оптимізувати та скерувати на поліпшення методів діагностики, забезпечення лікарськими засобами та медико-соціальний супровід хворих на туберкульоз.

 Генеральний директор Волинського обласного медичного територіального протитуберкульозного об’єднання Іван Нискогуз зауважує: “Раннім виявленням туберкульозу, здебільшого, займається загальнолікарська мережа. Але пересувні флюорографи обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання виїжджають в райони та обстежують населення згідно з графіком. Флюрографічні обстеження виправдані у групах підвищеного ризику.

Важливо, аби виїзні флюорографічні бригади обстежували саме їх. Передбачено 10 категорій підвищеного ризику. Зокрема, ВІЛ-інфіковані, люди, що перебувають у контакті з хворими, працюють із живими збудниками,  біженці, ті, що зловживають алкоголем, працівники пенітенціарних установ, особи, які живуть за межею бідності. Фтизіатрам необхідно співпрацювати з лікарями первинної ланки, аби не було занедбаних випадків хвороби. Адже ефективність лікування занедбаного випадку низька – максимум до 30%, а виявленого на ранній стадії, своєчасно – 100% “.