Всесвітній День боротьби проти ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – пульмонологічна патологія, яка нині становить одну з основних причин захворюваності та смертності в світі від хворіб органів дихання у світі.

ХОЗЛ — повільно прогресуюча хвороба дихальних шляхів, що викликає значне погіршення функції легень. Це захворювання накладає суттєві обмеження на життя пацієнтів. Типовим симптомом є кашель, виділення мокротиння (слизу) та проблеми з диханням (задишка). Оскільки ХОЗЛ прогресує повільно, цю хворобу найчастіше діагностують у людей у віці 40 років і старше.

Статистика:
Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на сьогодні близько 210 млн. осіб хворіють ХОЗЛ. За даними епідеміологічних досліджень, близько чверті всіх людей віком від 40 років можуть мати ознаки бронхіальної обструкції. Опитування, проведене у Великій Британії, показало, що ознаки ХОЗЛ виявляються у 13,3% населення віком старше 35 років. Нажаль, у 80% із цих пацієнтів діагноз захворювання легень відсутній. За даними аналогічного опитування в США, діагноз захворювання легень відсутній у 63,3% пацієнтів з підтвердженим зниженням функції легень.

Клінічно виражене ХОЗЛ діагностовано у 4–6% дорослого населення Європи: Велика Британія – 3,0 мільйона, Німеччина – 2,7 мільйона, Італія – 2,6 мільйона, Франція – 2,6 мільйона, Іспанія – 1,8 мільйона. Смертність від ХОЗЛ зростає швидше, ніж від інших серцево-судинних хвороб, за винятком Сніду, та посідає друге місце після раку легень в структурі смертності від хворіб органів дихання, а компенсаційні виплати соціального забезпечення за непрацездатністю хворих внаслідок ХОЗЛ стоять на другому місці після коронарної хвороби серця. В1990 році ХОЗЛ займала 6 місце серед причин смерті у світі, в 2001 році ХОЗЛ обумовила 2,7 мільйона смертей (понад 5% всіх смертей у світі), у 2002 році ХОЗЛ була п’ятою за значимістю причиною смерті у світі, у 2005 році внаслідок ХОЗЛ померло 2,75 млн. осіб – більше ніж від раку молочної залози та діабету, разом узятих, а з 2020 року за прогнозами, ХОЗЛ вийде на третє місце серед причин смерті, і обумовить близько 4,5 мільйона смертей! Загальна смертність від ХОЗЛ, за прогнозами, зросте більш ніж на 30% у найближчі 10 років, якщо не буде вжито термінових заходів зі скорочення основних факторів ризику, особливо тютюнопаління.

Фактори ризику:
ХОЗЛ розвивається під впливом так званих факторів ризику. Вони запускають механізми формування даної легеневої патології, і зазвичай пов’язані із станом довкілля, умовами роботи, а також з певними генетичними особливостями пацієнта. До зовнішніх факторів ризику належать: паління, внутрішнє забруднення повітря (наприклад, біопаливо та вугілля, що використовується для приготування їжі), зовнішнє забруднення повітря (погана екологія), промисловий пил та хімікати (випари, гази, шкідливі викиди), але головний фактор ризику виникнення ХОЗЛ – це куріння (90% випадків). За оцінками ВООЗ, у 2005 році 5,4 мільйона осіб померли від вживання тютюну. За прогнозами до 2030 року кількість пов’язаних із тютюном смертей збільшиться до 8,3 мільйони. Окрім куріння на розвиток хронічних обструктивних захворювань легень значно впливають забруднене повітря, шкідливі умови праці, тривале вдихання диму, пилу та хімічних сполук, а також часті інфекції легенів у дитячому віці. Деякі люди схильні до ХОЗЛ через спадковість. У таких людей є генетичний дефект, що називають дефіцитом альфа1- антитріпсину. Причини поширення ХОЗЛ у різних країнах цілком протилежні. У країнах з високим рівнем доходу, ХОЗЛ більш поширене у зв’язку із збільшенням споживання тютюну.

Тоді як у країнах з низьким рівнем розвитку основний фактор ризику – це забруднення повітря всередині приміщень. Майже 3 мільярди людей в усьому світі використання біопаливо та вугілля в якості основного джерела енергії для приготування їжі, опалення та інших господарських потреб. У цих країнах на забруднення повітря всередині приміщень припадає значно більша частка ризику ХОЗЛ, ніж на куріння. За різними оцінками забруднення повітря всередині приміщень у результаті спалювання деревини та інших палив з біомаси призводить до смерті двох мільйонів жінок і дітей щороку! Наслідки Більшість інформації про ХОЗЛ, рівень захворюваності та смертності надходить з країн із високим рівнем доходу. Проте, відомо, що майже 90% випадків смерті від ХОЗЛ відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Адже навіть у високорозвинених країнах збір точних епідеміологічних даних щодо ХОЗЛ – це складний і затратний процес. Певний час ХОЗЛ були більше поширені серед чоловіків. Проте із збільшенням споживання тютюну серед жінок у країнах з високими рівнем доходів, а також із зростанням забруднення повітря всередині приміщень (через використання біопалива для приготування їжі й опалення) у країнах з низьким рівнем доходів, на сьогодні хвороба вражає чоловіків і жінок майже однаково.

Основні симптоми:
Задишка, яка є основним симптомом ХОЗЛ, має стійкий та прогресуючий характер і серйозно впливає на якість життя пацієнтів. В найбільш серйозних випадках симптоми ускладнюють життя пацієнтові настільки, що унеможливлюють виконання найпростіших побутових дій – таких, як умивання та одягання. Симптоми захворювання прогресують повільно упродовж багатьох років. Спочатку задишка може виникати тільки при фізичному навантаженні, як відчуття дихального дискомфорту, скутості у грудях. Гострі респіраторні інфекції збільшують ці прояви особливо у осінньо-зимовий період у вигляді інфекціцйного загостення ХОЗЛ. З часом у хворих на ХОЗЛ розвивається хронічна дихальна недостатність, та формується хронічне легеневе серце з серцевою недостатністю, що значно зменшує якість та тривалість життя. Загострення цих симптомів у пацієнтів погіршує їхню здатність до щоденної діяльності. Також слід враховувати наявність у хворого супутньої серцево-судинної патології, синдрому нічного апное, наявність зайвої ваги тощо, які часто супроводжують та ускладнюють перебіг ХОЗЛ.

Діагностика:
В першу чергу діагностика базується на основних симптомах захворювання. Діагноз ХОЗЛ встановлюють шляхом анкетування, типових об’єктивних ознак та проведення функціонального тесту по дослідженню функції зовнішнього дихання (спірометрія), що визначає, наскільки глибоко людина може дихати і наскільки швидко повітря може проходити до легень та виходити з них. Рентгенологічне дослідження не показує патологічних змін у легенях пацієнтів з легким ступенем хронічних обструктивних захворювань, проте дає змогу запідозрити у хворого з ХОЗЛ іншої патології – рак легень, пневмонія, туберкульоз легень тощо, які часто виникають у даної категорії хворих.

На ХОЗЛ необхідно перевіряти кожного пацієнта, що має такі симптоми, як постійний кашель, виділення мокротиння, задишка, а також вплив будь-якого з перелічених вище факторів ризику.

Лікування:
Нажаль, ХОЗЛ – це хронічне, невиліковне захворювання, прогресування якого можна зупинити. Основні принципи лікування полягають в усуненні основних симптомів хвороби та попередженні загострень з ускладненнями. Лікарі не можуть вилікувати ХОЗЛ, але вони можуть допомогти вчасно виявити хворобу, зменшити її симптоми і загальмувати процес пошкодження легень, значно покращити якість і тривалість життя пацієнта.

Загальні принципи лікування полягають модифікації способу життя – припинення паління та усунення інших негативних, шкідливих факторів впливу на органи дихання, призначенні інгаляційних протизапальних та бронхорозширюючих препаратів, кисневої терапії згідно сучасних протоколів доказової медицини, а також лікування ускладнень і лікування супутньої патології. Профілактичні заходи полягають у проведенні якісної сан-освітньої роботи серед населення по веденню здорового способу життя, створення безпечних умов праці на виробництві, а також проведенні специфічних заходів профілактики у вигляді вакцинації проти грипу та пневмококової інфекції тощо.

Інформацію підготував к.мед.н.,
головний позаштатний спеціаліст з пульмонології УОЗ ОДА,
голова правління товариства пульмонологів та
фтизіатрів Волинської області ім. Михайла Марунчака,
Олег Яковенко.

Додаткову інформацію можна отримати на сайті товариства