Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

До Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози у Волинському обласному  онкологічному диспансері відбулася прес-конференція за участю головного лікаря Людмили Бубенової, завідувача мамологічним відділенням Юрія Малімона, завідувача консультативної поліклініки Володимира Федорчука, завідувача рентгендіагностичним відділенням Анатолія Самуся  та завідувача загально лікарняним відділенням Олександра Приймачка.

Рак молочної залози –  найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку у світі реєструється більше мільйона випадків цієї хвороби (їхня кількість щороку зростає на 1-3%) і понад 600 тисяч смертей, спричинених раком молочної залози. Від цієї недуги страждають жінки навіть у країнах з потужними діагностичними можливостями і високим рівнем розвитку медицини.

В Україні, яка за статистикою належить до країн із середнім показником рівня захворюваності на рак молочної залози, кожна  четверта  жінка, у котрої діагностують цю хворобу, потрапляє під нагляд лікаря на пізніх, запущених стадіях, коли шансів на одужання значно менше.

За даними Національного канцер-реєстру у 2015 році в Україні було зареєстровано 13 408 нових випадків раку молочної залози, а на диспансерному обліку перебувало 144 131 жінки (37,8 на 100 тисяч жіночого населення) .У структурі контингентів хворих на злоякісні новоутворення у 2015 році РМЗ склав 15,0 %.

Встановлено, що серед хворих людей на рак молочної залози у Волинській області, 243,7% були жінки працездатного віку. У 2015 році в Волинській області було зареєстровано 263 нових випадки раку молочної залози, показник захворюваності – 47,8 на 100 тис. населення. На диспансерному обліку станом на перше січня 2016 року перебувало 2 903 осіб

На сучасному етапі розвитку онкології вирішення проблеми успішного лікування РМЗ у повній мірі залежить від ранньої діагностики захворювання. В Україні РМЗ більше ніж в 25% випадків діагностується в задавнених стадіях, що призводить до зростання витрат на лікування у 25-30 разів порівняно з тим, коли пухлина виявляється в ранній стадії. Саме тому великої актуальності набуває впровадження протоколів профілактики та ранньої діагностики, котрі покращують 5-річну виживаність хворих на РМЗ та зменшують витрати на лікування.[ngg_images gallery_ids=”33″ display_type=”photocrati-nextgen_basic_thumbnails” ]

За останній час рівень діагностики раку молочної залози в Україну значно покращився. Якщо ще 10 років тому серед вперше захворілих кількість занедбаних стадій перевищувало 50%, то починаючи з 2006 року пацієнти з I-II стадіями становлять 80,3%, з III-ІУ ст. – до 18 %. Важливо знати, що при ранній діагностиці РМЗ є виліковним і не калічущим захворюванням.

Рання діагностика раку молочної залози можлива за умов виконання програм: самообстеження; лікарських профілактичних оглядів, спостережень і лікувань передпухлинної патології; скринінгових обстежень і мамографічних досліджень.Ці програми перелічено у порядку їхньої значущості, оскільки переваги самоогляду є очевидними. Відомо, що у 60-70% випадків захворювання виявляється самими хворими, лікарями виявляється у 15-18%, а під час мамографічного скринінгу лише  до 10 % випадків.

Акцентуючи увагу на реалізації програми “самообстеження”, водночас необхідно розвивати і програму фахових профілактичних оглядів жінок з підвищеною ймовірністю виникнення злоякісних пухлин (так званих “груп ризику”). Найочевиднішим фактором ризику є вік – частота захворюваності на РМЗ збільшується у міру збільшення віку. Жінки, старші 40 років, автоматично потрапляють до групи ризику. Сімейний анамнез повинен містити дані про найближчих родичів (мати, сестра, дочка), в яких був рак молочної залози та про вік, у якому вони захворіли. Пацієнтка, близькій родичці якої був поставлений діагноз передменопаузального раку молочної залози, має значно більший ризик (у 3-4 рази) захворіти на рак молочної залози, ніж інші. Якщо у найближчої родички рак обох грудей або, якщо найближча родичка перенесла рак молочної залози, ризик для такої жінки зростає в 8-10 разів.

Також до факторів ризику відносять:

  • Порушення дітородної функції: безпліддя, наявність абортів в анамнезі, перші пологи у віці старше 30 років, народження першої дитини вагою більше 4 кг.
  • Порушення менструального циклу: початок mensis до 12 років або після 15 років, менопауза до 45 років або після 53 років.
  • Порушення сексуальної сфери: початок статевого життя після 25 років, відсутність статевого життя.
  • Ендокринні захворювання: гіпотиреоз, гіпертиреоз, цукровий діабет.
  • Травми грудної залози.
  • Супутня патологія: захворювання грудних залоз, гінекологічні захворювання, ожиріння, патологія печінки.
  • Куріння.
  • Зловживання алкоголем.

Своєчасне звернення до лікарів (ультразвукове та мамографічне обстеження молочних залоз) дозволяє виявляти новоутворення на ранніх стадіях розвитку. Можна впевнено говорити про те, що своєчасна та рання діагностика передпухлинних та пухлинних захворювань у певній мірі гарантує успішність лікування. В першу чергу це залежить від самої жінки, від її обережності, її уваги до свого здоров’я.

Раннє виявлення раку — запорука його повного одужання. Рак молочної залози — це не вирок, це хвороба, яку лікують і перемагають!